Юлія Магир: Від Шухів до Шухевичів

12.Январь.2017

«Родинне свято – це результат міцності кровних зв’язків. Та стає воно можливим у людському побуті лише тоді, коли родовий ланцюг не обривається на другій – третій ланці. І чим більше тих ланок, тим могутніший рід.»

(З Матеріалів Міжнародної наукової конференції с. Тишківці Городенківського р-ну)

Як зазначив Б.Купчинський у своїй книзі «Тишківці: сліди, вкарбовані у вічність. Нарис з історії села з найдавніших часів і до сьогодення»: «Шухевичі були одними з кращих представників нашої нації».

Досліджуючи родовід цієї родини можемо підтвердити це. Та не можу погодитись, чому були ? Шухевичі та їхні нащадки живуть і сьогодні.

Головним дослідником родини Шухевичів є Петро Арсенич, але ми виокремили тих, чия праця для України була найпліднішою.

Рід, як рослинка. Та ролинка росте з насінини, цибулини чи пагінця і розпускає своїх наступників по землі. Роди-рослини можуть бути, як трава: всюди однакові, не виділяються, просто живуть, а по них топчуться. А можуть бути, як і чагарники: наглі, неприємні, зайві, знищують інші надбання природи закриваючи їх від сонця; їх виривають, а вони ростуть. А найкращі з родів ті, що ростуть вище чагарників, під пекучим сонцем і пронизливим холодним вітром. Такі народжуються рідко, але закарбовуються у пам’яті навіки. Родини даного типу можна порівняти хіба що з тереном Івана Франка з твору «Мойсей», який простеляв для інших дорогу віддаючи себе. Такими є, а не були Шухевичі. Як відомо, рослина сохне, але з часом виростає і квітне знов.

Предки Шухевичів походять з Розвадова на Миколаївщині. Їхнє прізвище відрізняється від сучасного. Перша згадка тягнеться ще з 1711 року, коли через пожежу згадувався Гринь Шух. Під час тої пожежі згоріла церква, а нову селяни побудували за обійстям Гриня. Його син Іван став там паламарем, і його прозвали Підцерковним. Наступник Івана називався Підцерковним Іваном Шухом Другим і теж був священиком.

Шухи не відробляли панщини, а платили 10 золотих чиншу, що вже говорить про шляхетне та інтелігентне коріння Шухевичів.

У Івана було п’ятеро синів. Найвідоміший з них – Євстахій. Він одружуючись, з Марією Леневич, змінив своє прізвище на те, яке знає кожен патріот України, прізвище Шухевич.

У Євстахія були і сини, і доньки, але інформація збереглась лише про двох синів – Юліана і Осипа. Обоє братів були священиками. Від них походять дві так звані вітки Шухевичів – Олієво-Королівська і Тишківська. Саме від Тишківської генетичної вітки походить Роман Шухевич.

Осип став найбільш впливовим священиком Городенківського повіту, деканом Городенківщини та інспектором шкіл. Також він переклав з латини твори римського поета Публія Вергілія: «Пісню про хліборобство» та «Скотарські поеми», але його творчість була знищена.

Він відкрив першу школу у с.Тишківці. У вересні 1868 року Осип Шухевич став одним із засновників товариства «Просвіта».

Друге покоління Шухевичів було більшим, і праця, звичайно, плідніша, та хотілося б розповісти про найважливіших.

Син Осипа – Зенон Шухевич заснував одну з перших читалень «Просвіти» на Городенківщині. З початком Першої світової війни він особисто благословляв тишківчан-добровольців. Зенон активно займався вихованням молоді: відкрив нову школу, зробив навчання обов’язковим і обов’язково українською мовою.

Не менш продуктивною є участь брата Володимира. Як і Зенон, Володимир Шухевич допомагав молоді. Був контролером товариства «Дружній лихвар», заснував дитячий журнал «Дзвінок», періодичний часопис «Учитель», також співпрацював з часописами «Діло», «Зоря», «Зеркало», «Нове зеркало».

Серед усіх заслуг Володимира Шухевича найвизначнішою залишається його праця «Гуцульщина». У ній він детально описав гуцульські побут, звичаї, танці, музичні інструменти, писанки тощо.

Володимир підібрав собі таку ж дівчину, як і він: Герміну Шухевич. Вона разом із галицькими піонерками боротьби за рівноправність жінок з чоловіками заснувала жіноче демократичне товариство «Клуб рисунок», а згодом – «Союз українок» і першу жіночу українську гімназію. Крім цього, допомагала чоловіку організовувати етнографічні виставки.

Це були лише найвизначніші з другого покоління. А третє покоління налічує ще більше громадських діячів.

Донька Зенона – Ольга лікувала хворих убогих селян, користуючись лише  лікарським порадником, а ліки купувала за власні гроші. Під час Першої світової війни працювала санітаркою і писала листи на прохання поранених вояків, щоб знайти рідних

Двоюрідний брат Ольги Степан був адвокатом і захищав українських політичних в’язнів, заарештованих польською владою. Також він захищав свого племінника Романа Шухевича. Після смерті Степана всі його спогади, що вціліли, були опубліковані окремою книгою.

Донька Володимира і Герміни Шухевичів – Дарія Старосольська. Була активною діячкою української соціал-демократичної партії. На горищі батька переховувала літературу, яку передавала або отримувала від членів Революційної української партії. Померла вона на засланні у Казахстані.

Чоловік Дарії Володимир Старосольський був одним з організаторів Українських Січових Стрільців, членом Української національної ради, брав участь у Листопадовому зриві та встановленні Західно-Української Республіки.

Ще один з Шухевичів, батько Романа Шухевичів – Осип Шухевич. У Кам’янці-Струмиловій брав участь у проголошенні новоствореного уряду Західно-Української Народної Республіки, було іменовано повітовим політичним комісаром ЗУНР, у його домі збиралися старшини УГА, обговорювали військові та політичні події.

Після усіх минулих поколінь наступає четверте – найвизначніше, адже до нього належить Роман Шухевич – член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів, генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної визвольної ради.

У Романа були брат і сестра – Юрій і Наталя.

Юрій Шухевич працював інженером-геодезистом, закінчив музичний інститут і співав в опері разом з братом. Його вбили працівники НКВС у львівській тюрмі, а тіло знайшов Роман Шухевич серед понівечених трупів.

Наталія Шухевич член Організації українських націоналістів, зв’язкова ОУН, засуджена на 10 років позбавлення волі в таборах, але згодом вирок змінили на 5 років. Німецько-радянська війна застала Наталію у Харкові — в пересильній в’язниці, через це вона пережила 130-кілометровий піший «похід смерті» з Харкова до Куп’янська.

Таким чином ми дійшли до дітей Романа Шухевича – Юрія і Марії.

Донька Романа Марія Шухевич після арешту матері перебувала в дитячому будинку в Донецьку. У Слов’янську закінчила семирічну школу, а в Дніпропетровську – будівельний технікум. Вступила 1963 року до Львівського політехнічного інституту, після закінчення якого працювала інженером у Львові.

Юрія Шухевича і всю родину було заарештовано як сім’ю Головного Командира Української Повстанської Армії генерала Романа Шухевича. Його з сестрою віддали в дитбудинок на Донбасі. Він двічі тікав, але його зловили і засудили на 10 років у тюрмі за зв’язок з ОУН.

У 1958, після закінчення 10 річного терміну ув’язнення, його повторно засудили на нові 10 років у таборах суворого режиму сфальсифікувавши свідчення.

У 1968 році Шухевич був звільнений і через заборону жити в Україні поселився в Нальчику Кабардино-Балкарської АРСР, де працював електромонтером. У березні 1972 був заарештований втретє і засуджений на 9 років ув’язнення і 5 років заслання. Після короткочасного перебування в мордовських концтаборах Шухевич був заарештований в ув’язненні вчетверте (1973) і засуджений на 10 років тюремного ув’язнення і 5 років заслання; до 1978 перебував у Владимирській тюрмі, звідки був спрямований до Чистопольської тюрми.

У 1988 р. (55 років) закінчився термін заслання у Сибір. Після повної втрати зору в радянських тюрмах потрапляє у будинок для інвалідів.

У 1990 р. (57 років) отримав дозвіл повернутись в Україну.

Після проголошення Незалежності України у 1991 році, Юрій Шухевич на запрошення світових правозахисних організацій та української діаспори відвідує країни Західної Європи, США, Канаду і поселяється в Україні.

19 серпня 2006 року 73- річному Юрію Шухевичу присвоєно звання — Герой України. На сьогодні Юрій Шухевич Герой України є № 5 в списку «Радикальної партії» Олега Ляшка на виборах до ВРУ 26 жовтня 2014 року, обраний народним депутатом України Верховної Ради України VIII скликання, яка почала свою роботу 27 листопада 2014 року. Шухевич увійшов до тимчасової Президії, яка відкрила це перше засідання Верховної Ради України VIII скликання.

З наукової праці до Малої Академії Наук: “Внесок роду Шухевичів в процес державотворення України”.


ДЖЕРЕЛО




загрузка...

Comments are closed.

Analytics Plugin created by Web Hosting